ХЕ́ДЕР1, а, ч., с. г. Робоча частина зернових комбайнів, що складається з різального апарата, мотовила й транспортера. Комбайн працював безвідмовно. Ішли помалу на першій швидкості і захоплювали не на весь хедер: хліб важкий і роса до того ж (Головко, І, 1957, 434); Харківська земле, ниви безкрайні. В хвилях пшеничних гуркочуть комбайни, Врізався хедер — і падають сте́бла, Сиплеться в бункер пшениця ще те́пла (Нех., Чудесний сад, 1962, 40).
ХЕ́ДЕР2, у, ч. Єврейська релігійна початкова школа для хлопчиків.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 50.