ХИБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. Гойдатися, хитатися з боку на бік або згори вниз. Хибається віз (Сл. Гр.); А в нас тихо. У печі палає. Я в кутку, Настя у другому, понура. Чайчиха коло печі, як хмара, хибається, робить (Вовчок, І, 1955, 265).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 51.