ХЛОРАМІ́Н, у, ч. Хімічна сполука, хлоропохідна аміаку або амінів, розчин якої використовують як дезинфікуючий та знебарвлюючий засіб. Хлорамін — білий кристалічний порошок, розчинний у воді, з слабим запахом хлору (Підручник дезинф.., 1953, 119); В дію вступив хлорамін. Ця речовина містить активний хлор і тому є добрим знебарвлюючим та дезинфікуючим засобом (Наука.., 8, 1965, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 87.