ХЛОРОПЛА́СТИ, ів, мн. (одн. хлоропла́ст, а, ч.), бот. Особливі тільця в протоплазмі рослинних клітин, забарвлені хлорофілом у зелений колір. Особливо різноманітна форма хлоропластів у нижчих рослин. Вони можуть мати вигляд дрібних зерняток, дисків, спірально зігнутих кілець та пластинчастих тілець (Практ. з анат. рослин, 1955, 20); Хлорофіл міститься в особливих утвореннях клітин — зернятках, що мають назву хлоропластів (Знання.., 7, 1966, 2); Сонячне світло, яке падає на зелену рослину, приводить в рух дуже складний механізм внутрішніх факторів у хлоропластах і протоплазмі клітин (Вибр. праці М. Г. Холодного, 1970, 401).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 87.