ХЛІ́БЕЦЬ, бця, ч. Невелика хлібина; // Невеликий хліб з м’ясного фаршу. Залежно від складу фаршу м’ясні хлібці виготовляють таких назв: «Любительський», «Кращий», «Московський» (Укр. страви, 1957, 82).
ХЛІБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Зменш.-пестл. до хліб 1-3. Нема, бачите, рідної неньки, нікому було і шматочок хлібця дать небозі (Стор., І, 1957, 27); Чи вчинила хлібця, чи спекла — мерщій до подруг: там її ждуть, дожидають, як об весні ластівки! (Кв.-Осн., II, 1956, 423); Дав [Кіндрат] в позичку хлібця пуд, просить повернути два (Ковінька, Кутя.., 1960, 26); Жовкне і травиця, Така її доля, Хіба зелениться Хлібець серед поля (Граб., І, 1959, 373).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 80.