ХЛІБОБУ́ЛОЧНИЙ, а, е.
1. Випечений з борошна. Добре зарекомендували себе компактні й зручні печі, призначені для випікання хлібобулочних виробів (Веч. Київ, 12.XI 1974, 1).
2. Стос. до випікання хлібних виробів. Хлібобулочна промисловість; // Признач. для продажу хлібних виробів. Хлібобулочний магазин.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 81.