ХЛІБОРО́БСТВО, а, с.
1. Галузь рільництва, пов’язана з вирощуванням хліба. Він не любив хліборобства, давав своє поле наспіл, але дуже любив читати книги і мав їх доволі (Н.-Лев., IV, 1956, 50); І заводи старі пускають і нові будують. А вже тоді на базі реконструйованої промисловості можна буде й саме хліборобство піднести (Головко, II, 1957, 55).
2. збірн., рідко. Хлібороби. [Гусак:] Вечір добрий, чесне хліборобство (Мик., І, 1957, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 82.