ХМАРИ́НОНЬКА, и, ж. Пестл. до хмари́нка. *У порівн. Увесь час летіли тії біленькі цяточки, та ще багато їх і на деревах зоставалось, так що пишні стояли, як білі хмариноньки, тілько злегка рожевіли од західнього [західного] сонця (Григ., Вибр., 1959, 332).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 94.