ХМАРИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до хмари́нка. Сіяло сонце, в небесах Ані хмариночки, та тихо, Та любо, як у раї (Шевч., І, 1963, 310); Ані одна хмариночка, ані одно непорозуміння, ані одна брутальна чи цинічна рисочка не закаламутила того світлого, чистого образа [образу] (Фр., IV, 1950, 297).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 94.