ХМИЗИ́НА, и, ж.
1. Одна відділена від дерева гілка. Професор зосереджено щось креслив хмизиною по піску (Гончар, Циклон, 1970, 93).
2. збірн. Те саме, що хмиз. — Не їдь, милий, горою ні низом, Бо позакидана Доріженька хмизом! — Ой, я ту хмизину одкину, А таки тебе я Навіки покину! (Укр.. лір. пісні, 1958, 346).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 96.