ХО́ВАНКИ, нок, мн. (одн. хо́ванка, и, ж.). Те саме, що схо́ванки. — А не забули, як ми млини над річкою будували, а як на горі між камінням бігали, в хованки бавились, як терпкі грушечки збирали під дикою грушею́ (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 35); Надворі місяць наче в хованки грався між хмар (Головко, 1, 1957, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 100.