ХО́ДЖЕННЯ, я, с., діал. Ходіння. До ходження по хатах спонукувала її також одна маленька слабість, яку набула на службі (Кобр., Вибр., 1954, 19); В мене з Хаїмом не було ніякого труду, окрім хіба недалекого ходження (Хотк., І, 1966, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 105.