Що oзначає слово - "холодильник"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ХОЛОДИ́ЛЬНИК, а, ч.

1. Спеціальне приміщення, споруда для охолоджування і зберігання продуктів, що швидко псуються. Жодне м’ясопереробне, молочне або торговельне підприємство не може обійтись без холодильника (Роб. газ., 13.VІ 1966, 3); // Холодильний пристрій для зберігання продуктів у домашніх умовах, їдальнях і т. ін. — А ви зоставайтеся на хазяйстві. Ось вам ключі, обід у холодильнику (Кучер, Трудна любов, 1960, 399); Охолоджуючи продукти, кімнатний холодильник нагріває оточуюче його повітря (Всч. Київ, 16.VIII 1962, 3); Київський завод «Електропобутприлад» налагодив випуск автомобільних термостатичних холодильників (Рад. Укр., 13.V 1974, 4); // заст. Спеціальна посудина з холодною водою або льодом для охолоджування вина; // заст. Погріб.

2. Вагон для перевезення продуктів, що швидко псуються.

3. спец. Пристрій для зниження температури в якому-небудь механізмі, приладі (для охолодження води й масла в теплових машинах, для охолодження й конденсації пари рідин, які піддаються перегонці тощо). У куб наливають води і закривають кришкою з паропровідною трубкою. З назви трубки ви догадуєтесь, що по ній з куба виходить пара. Її направляють у холодильник. Це довга олов’яна трубка, скручена, змійкою, так званий змійовик, який вставляють у бачок з проточною холодною водою (Уроки.. хіміка, 1956, 48); — Із батьком на заводі працюю, біля холодильника. З нафти в нас гас і бензин гонять. Цікаво, страх! (Донч., II, 1956, 113).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 115.