ХОЛОДНОКРО́ВНИЙ, а, е.
1. зоол. Який має мінливу температуру тіла, котра змінюється залежно від умов зовнішнього середовища. Маруни [вид ромашки] містять у собі піретрини — речовини, отруйні для безхребетних та холоднокровних тварин, однак зовсім нешкідливі для людини та інших теплокровних істот (Знання.., 7, 1974, 28).
2. перен. Спокійний, урівноважений (про людину). Це був професор Бєлоусов. Він виступив наперед, схрестивши руки, спокійний і холоднокровний, немов відчайдушний дуелянт під зловісним дулом пістолета (Полт., Повість.., 1960, 319); *Образно. Поки холоднокровні автомати обчислюють час до тисячної часточки секунди, смертельна тиша стоїть над інститутом, над КП, над широченним полем (Собко, Срібний корабель, 1961, 272); // Який виражає спокій, урівноваженість. Холоднокровний погляд.
3. перен. Який не захоплюється ким-, чим-небудь; байдужий, безпристрасний. Не міг Мороз бути об’єктивним і холоднокровним у такій справі. Надто хотілося йому, щоб усе для цього замовлення робив його цех, він, Василь Трохимович Мороз (Собко, Біле полум’я, 1952, 161); // Який виражає стриманість. Холоднокровний тон; // Позбавлений запалу, пристрасті. Холоднокровна суперечка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 120.