ХОМ’ЯЧО́К, чка́, ч.
1. Зменш.-пестл. до хом’я́к.
2. Загальна назва дрібних гризунів родини хом’якових. Восени, після збирання врожаю і оранки полів, саме в лісових смугах і на їх обочинах скупчуються звичайна, лісова, курганчикова і хатня миші, сіра полівка, сірий хом’ячок (Вісник АН, 11, 1953, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 124.