ХРЕСТОВИ́НА, и, ж.
1. Дві планки, два бруси і т. ін., з’єднані хрестоподібне. Мені іноді здається, що я теж схожий на вітряка, який основою, хрестовиною тримається чорної, репаної землі, а крилами жадає неба… (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 103); Треба було.. ухопитися руками за рею, підтягтися і так аж до останньої, найвищої хрестовини (Ткач, Моряки, 1948, 121).
2. спец. Пристосування на місці перетину рейкових шляхів для переведення поїзда, трамвая і т. ін. на іншу колію. Замислившись так, Ісен-Джан непомітно попхнув вагонетку за поворотну хрестовину і раптом наскочив на ешелони вагонеток з тунелю (Ле, Міжгір’я, 1953, 198); Пасажирські поїзди зупинялись тут на кілька хвилин, а вантажні проходили без зупинки, повним ходом, перестукуючи колесами на хрестовинах стрілок (Донч., VI, 1957, 481).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 141.