ХРОМА́ТИ, ів, мн. (одн. хрома́т, у, ч.). Солі хромової кислоти жовтого кольору. Нерозчинний у воді хромат свинцю РbСrО4, служить для виготовлення жовтої олійної фарби — жовтий крон (Заг. хімія, 1955, 589).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 151.