ХРО́МОВИЙ, а, е.
1. Стос. до хрому, який містить хром (у 1 знач.). Хромовий галун застосовують у шкіряній промисловості для хромового дублення шкір і в текстильній промисловості як протраву при фарбуванні (Заг. хімія, 1955, 588); Хромова сталь; Хромові фарби; Хромова руда;// Пов’язаний з добуванням хрому та його обробкою. Хромовий завод.
2. Який здійснюють за допомогою солей хрому (у 1 знач.). Підошва [взуття] повинна відповідати природній формі ноги, бути особливо міцною, з одним чи двома шарами спиртового дублення. Верх із міцної.. юхти або чепрака хромового дублення (В дорогу, 1953, 21).
3. Зробл., пошитий з хрому (у 2 знач.). Ходить [Плахоття] завше в чоботях: узимку хромові, улітку — парусові (Жур., Нам тоді.., 1968, 17); Увесь він, мов пан-цирем, затягнутий чорною шкурою: на плечах лисніє кожанка, що блищить і тхне касторкою, галіфе теж спереду й ззаду щедро підшите ременем, на голові хромовий картуз (Стельмах II, 1962, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 152.