ХРЯСКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хряскоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Поїзд врізався в темряву розгонистим скреготом і хриплим хряскотінням заліза (Коп., Вибр., 1948, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 161.