ХТО-НЕ-ХТО́, кого́-не-кого́, займ. неознач., розм. Те саме, що де́хто. Деякі [оборонці] попадали у ставок на глеїсте дно й тільки хто-не-хто від біди втік (Стар., Облога.., 1961, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 166.