ХІДНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що ході́ння. Ходили і хіднею Пшеницю й жито все.. зм’яли та стовкли (Г.-Арт., Байки.., 1958, 62); Ушкоджена в тій битві нога гетьмана покоротшала, завдаючи неприємностей у хідні (Ле, Наливайко, 1957, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 72.