ХІРУРГІ́Я, ї, ж. Галузь клінічної медицини, що вивчає захворювання, основним методом лікування яких є хірургічна операція. Хірургії віддавав [Храпков] майже весь час, а про мистецтво здебільшого тільки говорив і то — при добрій нагоді (Ле, Міжгір’я, 1953, 24); У Київському університеті В. О. Караваєв був професором хірургії протягом 51 року (Наука.., 9, 1961, 60); // Лікування захворювань оперативним шляхом. Не думаю проводити взагалі зиму в Криму, а думаю скоріш вдатись до хірургії, коли буде можна (Л. Укр., V, 1956, 245); [Платон:] Я не знав, що ви так боїтесь хірургії (Корн., І, 1955, 98); За кілька хвилин він лежав у клініці невідкладної хірургії (Дмит., Розлука, 1957, 243).
∆ Торака́льна хірургі́я див. торака́льний.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 75.