ЦА́НГА, и, ж. Пристрій, признач. для затискання деталі або інструмента при обробці на металорізальному верстаті. Зовнішня поверхня цанг виконана у вигляді конуса (Фрез. справа.., 1957, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 179.