ЦАРИ́ЗМ, у, ч. Державний лад на чолі з царем; царський режим. Царизм всіма силами домагався утвердити розхитаний авторитет своєї влади — в’язниці, страти і шибениці були єдиними аргументами проти визвольного руху має (З глибин душі, 1959, 59); Т. Г. Шевченко в тісному єднанні з російськими революційними демократами вів боротьбу проти царизму і кріпосництва (Рильський, III, 1956, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 181.