ЦВІТНИ́Й, а́, е́, розм. Який має яскраве (перев. різноколірне) забарвлення. Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап’янці (Номис, 1864, № 7334); За луками, трохи нагору, картатими плахтами виставились лани, мов хто цвітні доріжки вислав по долині (Мирний, III, 1954, 305).
Цвітна́ неді́ля —те саме, що Ве́рбна неді́ля (див. ве́рбний). — По святах мали ми забиратися геть з Борислава. В цвітну неділю пішов Іван до Тустанович (Фр., V, 1951, 349).
&́9651; Цвітна́ капу́ста див. капу́ста.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 189.