ЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до цензу́ра 2, 3. Я, мабуть, з недавнього часу став любимчиком цензурних комітетів, усе з-за кордону доходить до мене вільно (Коцюб., III, 1956, 289); Цензурна історія творів І. Нечуя-Левицького настільки повчальна і різноманітна, що вона могла б стати предметом самостійного дослідження (Рад. літ-во, I, 1957, 78).
&́9671; Цензу́рні рога́тки — перешкоди, які чинить цензура (у 2, 3 знач.) публікації творів, постановці п’єс на сцені і т. ін. 1935 рік. Напівпрофесіональний Реалістичний театр у Софії. Постановник А. Бенієш і актори докладають великих зусиль, щоб перебороти цензурні рогатки і врятувати від заборони спектакль «Платон Кречет» (Мист., 6, 1967, 21).
2. Який відповідає вимогам цензури (у 2 знач.). На мій погляд вона [казка] зовсім цензурна і тут, у нас, її пропустять (Мирний, V, 1955, 384); Звісно, матеріал для альманаху теж мусить бути цензурний (Коцюб., III, 1956, 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 196.