ЦЕ́РКОВИЦЯ, і, ж. Те саме, що це́рковця. Ось уже й цвинтар витискує з кола дерев прадавню, як намальовану, церковицю, а посеред села стоїть значно більша казенного шаблону церква (Стельмах, І, 1962, 274).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 203.