ЦЕРУВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. церува́ти. Пані Заславська витерла очі від сліз і порадила мені перервати листа та взятись за церування панчіх (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 204.