ЦИБУЛИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до цибули́на. В пониженнях Яйли, де поширені чорноземні грунти, часто зустрічаються злакові трави, цибулинні рослини (Геол. Укр., 1959, 583); Для прикрашення столиці України вирощують десятки тисяч цибулинних квітів — нарцисів, гіацинтів, тюльпанів, тубероз (Веч. Київ, 21.VI 1957, 2); З усіх видів цибулинних рослин часник за своїм значенням для людини посідає друге місце після ріпчастої цибулі (Наука.., 11, 1975, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 206.