Що oзначає слово - "цигани"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЦИГА́НИ, а́н, мн. (одн. ци́ган, а, ч.; цига́нка, и, ж.). Народність індійського походження, що живе невеликими групами майже в усіх країнах світу; особи, які належать до цієї народності. Чорні тіні од чорних циган хитались по стінах, в хаті здавалось людно, як на базарі (Коцюб., І, 1955, 372); Сидить циган в яскравому оточенні мідяного посуду. Циган як циган: смаглявий, аж чорний, верткий і меткий, він рекламує свій товар, аж вухам боляче (Ю. Янов., І, 1958, 581); Коло одного шатра горить багаття, висить казанок, а коло вогню сидить циганка в червоній хустці на голові (Н.-Лев., III, 1956, 269); [Олена:] Наталя казала, що одягнеться за циганку та ворожити всім буде (Вас., III, 1960, 66); *Образно. В золотій смушевій шапці Циган-вечір сходив з гір, Ніс він ніченьці-циганці З срібла кований набір (Олесь, Вибр., 1958, 381); Здається, нечутним кроком блукає там, між голих яблунь, смаглява циганка-осінь (Донч., І, 1956, 100);* У порівн. Пустиня циганом чорніла: Де город був або село — І головня уже не тліла, І попіл вітром рознесло (Шевч., II, 1963, 87); — Почекайте, я забула парасольку, на тім пастовні засмалишся, як циганка (Л. Укр., III, 1952, 651); Данькові сказала [мати], що піде ночувати до знайомих, а насправді подалася на вокзал, там і перекуняла ніч на кулаці серед юрмища пасажирів, що по тижню вже, як цигани, кублились тут, чекаючи перепусток на поїзди (Гончар, II, 1959, 134); З-за коней підводяться сухий, чорний, мов циган, Варчук і широкоплечий, оторочений волохатим колесом волосся Ларіон Денисенко (Стельмах, II, 1962, 44); // Трупа, хор, що складається з осіб цієї народності. Цигани-музики, співаючи, весело видзвонювали в порожні пляшки (Досв., Вибр., 1959, 206).

&́9671; [І] сам стари́й ци́ган не розбере́ див.. розбира́ти; Крути́ти (верті́ти) ким, як (мов, немо́в і т. ін.) ци́ган со́нцем — те саме, що крути́ти 5. — На шахти йду! — гукав Карпо й дружині.— Годі мною крутити, як циган сонцем! (Ю. Янов., Мир, 1956, 235); — Та хто це вас отак маринує?..— Не знаю,— відповів я заступнику,— хто там крутить мною, немов циган сонцем (Логв., Давні рани, 1961, 109); Ласи́й, як (мов, немо́в і т. ін.) ци́ган на са́ло (до са́ла) див. са́ло.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 208.