ЦИГАРКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до цига́рка. Від цигаркового диму вже посивіла стеля, світло від лампи стало тьмяним і тягучим (Кир., Вибр., 1960, 283); Цигарковим вогнем жевріли спогади й танули, як сині кільця диму (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 11); // Признач. для виготовлення цигарок. На Україні вирощують переважно східні цигаркові (жовті) тютюни (Техн. культ., 1956, 357).
Цигарко́вий папі́р — дуже тонкий напівпрозорий папір, що звичайно йде на виготовлення або скручування цигарок, а також на інші потреби. Задиркали чоловіки цигарковим папером, «закадили» (Головко, II, 1957, 181); Федір перебіг очима видрукувану на цигарковім папері сторінку машинопису, перегорнув ще кілька (Мушк., Серце.., 1962, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 210.