ЦИКЛІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який відбувається, здійснюється циклами, відзначається наявністю циклів (у 1 знач.). Розвиток активних процесів на Сонці має циклічний характер (Наука.., 10, 1958, 47); Поряд з позитивними сторонами парова система обігрівання парників має і істотні недоліки.. Циклічна подача пари збільшує трудомісткість обслуговування системами теплоносія (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 23).
2. Який становить цикл (у 2, 3 знач.). Творчість Моцарта є важливим етапом у розвиткові жанру симфонії, як єдиної ідейно-художньої концепції, вираженої в контрастній, циклічній формі (Мист., 1, 1956, 45).
3. Пов’язаний з циклічністю (у 2 знач.). У вугільній промисловості поширюється циклічна організація виробництва (Ком. Укр., 6, 1960, 13); Тепер, коли шахти безперервно оснащуються досконалою технікою, особливо важливо провадити видобуток вугілля на основі циклічних графіків (Рад. Укр., 19.Х 1956, 1).
4. хім. Який має кільцеву будову, структуру. Циклічні амінокислоти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 212.