ЦИРКУЛЮВА́ТИ, ю́є, недок.
1. Здійснювати рух по колу; обертатися. Зокрема, вітамін В12 бере участь у процесах кровотворення, активізує білковий обмін, сприяє утилізації тканинами амінокислот, що циркулюють у крові (Наука.., 12, 1956, 19); Щоб всередині супутника підтримувалась постійна температура, азот весь час циркулює (Наука.., 8, 1958, 15); // розм. Регулярно переходити з одного місця в інше, з одних рук у другі. Необхідно, щоб по каналах цих баз, магазинів, крамниць безупинно циркулювали товари від місць виробництва до споживача (Рад. Укр., 13.XII 1946, 2).
2. мор. Описувати криволінійний шлях (про судно).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 217.