ЦИРУ́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Приміщення, в якому працював цирульник; перукарня. Сам він був середнього зросту, не те, щоб гладкий, але при тілі, вбирався чисто, як до містечка поїде, то й кучері там в цирульні накрутить (Мур., Бук. повість, 1959, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 218.