ЦИТАДЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до цитаде́ль.— Владку,— сказав Начко, коли вже наближалися до Гончарської вулиці стежкою від цитадельної гори,— як думаєш, дуже нас буде цілувати Войцехова, коли нас побачить по такім довгім гулянню? (Фр., VI, 1951, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 219.