ЦИФРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до цифрува́ти 1.
2. діал. Дієпр. пас. мин. ч. до цифрува́ти 2. Він любив свій гуцульський одяг і мріяв про новий кожушок, цифрований, як у них казали, сап’яном.., мотилями (Турч., Зорі.., 1950, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 223.