ЦО́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Однокр. до цо́катися. Голова корови, нахиляючись донизу, цокнулась рогами об землю (Стельмах, II, 1962, 186); Ми замовили собі ще по склянці пива, цокнулись і розцілувались (Март., Тв., 1954, 216); Вони цокнулися маленькими чарочками, проковтнули гарячу, смоляну рідину (Собко, Справа.., 1959, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 244.