Цокувати, кую, єш, гл.
1) Изумляться, остолбенѣвать. Вх. Уг. 274.
2) Цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти. Вх. Уг. 274.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 436.
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Цокувати, кую, єш, гл.
1) Изумляться, остолбенѣвать. Вх. Уг. 274.
2) Цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти. Вх. Уг. 274.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 436.