ЦІД, у, ч., діал. Запара. Треба зарані все наготувати, та й доглянути, щоб до ладу було. Звечора цід процідити, до світу учинити, щоб на ранок усе готове було… (Мирний, III, 1954, 250); Через декілька день добра слава про молодих, немов на дріжджах та ціду опара, піднімалась все вище та вище й незабаром доходила до кого слід (Л. Янов., І, 1959, 164).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 225.