ЦІЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ці́лий. А човник Добрості.., Як селезень, на дно за качкою пірнає Та вп’ять [знову] звідтіль наверх без шкоди виринає — До берега ставка ціленький допливає (Г.-Арт., Байки.., 1958, 42); Чи догадаються тільки насмажити на вечерю молодих печеричок, так, як він любить: ціленькі облити сметаною добре (Коцюб., II, 1955, 395).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 228.