ЦІЛЕСПРЯМО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Прагнення до певної мети, підпорядкованість їй дій, думок і т. ін. Всю роботу ЦК нашої партії характеризують цілеспрямованість, масштабний і науковий підхід, далекоглядність і реалізм (Матер. ХХV з. Компартії України, 1976, 6); Сухе, коли можна так сказати, мускулясте [обличчя], з високим чолом, рівним носом і крутим круглим підборіддям, воно вражало своєю стриманістю і водночас цілеспрямованістю (Собко, Нам спокій.., 1959, 68); Художнє оформлення станцій [метро] радує своєю простотою і цілеспрямованістю (Рильський, Веч. розмови, 1962, 9); — Для неї, для Вітчизни, долав [капітан] ревучі сорокові широти, і для неї ж він просто, по-буденному дбав про порядок на судні.. Таку б мати волю, ясність, таку б мати цілеспрямованість життя (Гончар, Тронка, 1963, 153).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 228.