Що oзначає слово - "цілитель"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЦІЛИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Той, хто (те, що) зціляє від чого-небудь. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені! (Чуб., І, 1872, 125); А машина стриба. А машина реве… І стрибають у вас печінки, стрибають губи, зуби й інші органи вашого людського тіла… — О, Аллаху! О, Магомете! О, цілителю Пантелеймоне! І навіщо вас міль поїла… Ви, тільки ви б і врятували… (Вишня, І, 1956, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 231.