ЧАРОДІ́ЙСЬКИЙ, а, е, рідко, заст. Чарівний (у 1 знач.). Вона знала його натуру, а властиво, знала одно чародійське слівце,— одно, а таке сильне, що кождого разу осаджувало Сімона на місці (Фр., І, 1955, 320).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 273.