ЧЕКА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який виражає чекання; вичікувальний.
2. Признач. для чекання кого-, чого-небудь.
Чека́льний зал — те саме, що Зал чека́ння (див. чека́ння). Чекальний зал на вокзалі роївся від учнів і учениць з валізками та клунками (Вільде, Повнол. діти, 1960, 263); В чекальному залі репродуктори розносили приємний жіночий голос..— Літак Прага — Брюссель — Париж відлітає через десять хвилин (Рибак, Час.., 1960, 859).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 290.