ЧЕРВЧА́ТИЙ, а, е.
1. Пофарбований червцем (див. че́рве́ць2 2); яскраво-червоний. Той же гай, та сама річка. А немовби інший шлях! Майорить червчата стрічка у зелених берегах. І зорять дитячі личка, сяє усмішка в очах (Тер., Ужинок, 1946, 163).
2. Вигот. з яскраво-червоного шовку. Червона крайка впилася в тонкий та гнучкий стан, а червчата плахта, мов пук квіток, облягла кругом неї (Мирний, IV, 1955, 253).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 300.