ЧЕРВІ́НЬКА, и, ж. Спеціальна кольорова глина, з якої видобували червоно-коричневу фарбу для розписування череп’яного посуду. Мальовані канівські миски були червоного або білого кольору, в залежності від обливки. Червону фарбу добували з червіньки, яку копали вище Канева, біля Селища (Нар. тв. та етн., 2, 1966, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 296.