Що oзначає слово - "черговий"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЧЕРГОВИ́Й, а́, е́.

1. Який іде за попереднім у певній послідовності, є наступним щодо черговості. Автомашини і підводи товпилися навколо, чекаючи посадки чергової групи поранених (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 341); Валентин уже знову стояв перед учителем, червоний, похнюплений, з порізаними руками, і приймав з гідністю кару за свою чергову витівку (Гончар, IV, 1960, 79).

2. Який виконує в порядку черговості які-небудь обов’язки. Монотонно читав черговий чернець твори святих отців (Тулуб, Людолови, І, 1957, 130); Біля ліжка стояв столик, за яким сиділа чергова сестра (Трубл., III, 1956, 450); // у знач. ім. чергови́й, во́го, ч.; чергова́, во́ї, ж. Той (та), хто чергує. Увійшов черговий.— Тобі чого? — Інспекція з штабу армії! (Довж., І, 1958, 200); Вночі хлопець не міг заснути. Чергова по коридору кілька разів напувала його холодною водою (Сенч., На Бат. горі, 1960, 19).

3. Який проводиться, відбувається регулярно, має місце через певні проміжки часу. Верховним органом Комуністичної партії Радянського Союзу є з’їзд партії. Чергові з’їзди скликаються Центральним Комітетом не рідше одного разу на п’ять років (Статут КПРС, 1971, 15); Після чергового огляду всіх цехів, коли Андрій уже лагодився піти додому, раптом його зупинила думка, що він забув щось зробити (Гур., Наша молодість, 1949, 295); Чергова відпустка.

4. Який потребує негайного, першочергового розв’язання. Озброєна знаннями законів суспільного розвитку, партія чітко, на науковій основі визначає чергові завдання (Ком. Укр., 5, 1966, 8); Бережний знав, що, взявшись до невідкладних чергових справ, Ладнов все одно якимсь куточком мозку весь час думатиме про комуну (Мик., II, 1957, 507).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 301.