ЧЕРЕЗСІДЕ́ЛЬНИК, а, ч. Частина кінської упряжі — ремінь, що проходить через сіделко від однієї голоблі до другої, підтримуючи їх. Дід припинив коня, устав, одпустив черезсідельник і, сівши, помалу поїхав нагору (Мирний, І, 1954, 282); Іван Петрушенко відпустив черезсідельник, відв’язав повід, і коні, зайшовши по коліна в річку, жадібно почали пити (Шиян, Партиз. край, 1946, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 305.