Що oзначає слово - "черкнути"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЧЕРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех.

1. Однокр. до черка́ти1. Христина.. зміряла блискавичним поглядом парубка і кинулась бігцем од нього, ось з розгону черкнула підківками лід і, вигинаючись, виписала ними перше півколо (Стельмах, І, 1962, 158); Постать пройшла на середину хати, зупинилася, потім черкнула сірником, скерувавши світло на ліжко (Вільде, Троянди.., 1961, 293); Сонце, черкнувши скісними променями буйну парость, спалахувало на росинках (Літ. газ., 16.XII 1960, 4); Пароплав раптом черкнув об щось кілем, втратив хід і широким рухом повернувся носом проти течії… (Ю. Янов., II, 1954, 91); Лише краєчком черкнула Зінька Єгорові санчата, і він перекинувся в сніг (Шиян, Баланда, 1957, 10); В одному з боїв Ганну було поранено — черкнуло кулею в голову (Гончар, II, 1959, 261); Черкнув [кібець] об стерню крилами — і знов — фур!.. (Головко, І, 1957, 268); Шуліка полетів далі, несподівано шугонув униз, черкнув води, і в гострих кігтях хижака повисла надійно затиснена жаба (Шиян, Баланда, 1957, 73); — Зробимо так: ти, Марійко, купиш.. і подаси дідові булку, а як дід ховатиме її в торбу, ми вдвох з Дмитриком.. черкнем ножем по мотузці… (Коцюб., І, 1955, 134); Замовк дід. Трохи згодом прокашлявся та й знову почав: —..Грішні ми, прокляті душі! Ми не тільки над скотиною знущаємося,— ми й свого брата часом черкнемо… (Мирний, І, 1949, 151); Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (Логв., Давні рани, 1961, 29); Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні! Черкніть для охоти вина! (Рудан., Тв., 1959, 118).

2. розм. Ударити кого-небудь або ким-небудь об щось. — Еге! ти ще й спинаєшся проти мене! — заговорив Антосьо і так черкнув тим об землю, аж загуло (Свидн., Люборацькі, 1955, 153).

3. без додатка, фам. Швидко податися куди-небудь; чкурнути. Прийшла [Юнона], Ірисі підморгнула, Черкнули разом в хижу вдвох (Котл., І, 1952, 101); Нехай вони й дізнаються, Та тільки не зразу; А я черкну, як ластівка, Та до перелазу (Щог., Поезії, 1958, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 310.