ЧЕСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. чеса́ти. Треба було довго вмовляти його, поки він згодився на вмивання та на чесання (Гр., І, 1963, 277); Потроху вона перейняла чорне убрання і гладке чесання волосся від чоловікової сестри (Л. Укр., III, 1952, 592).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 313.